"ВІДЕОБЛОГІНГ І ТЕЛЕРЕПОРТЕРСТВО": ПЕРШІ КРОКИ ДО ПРОФЕСІЇ
З самого дитинства я була дуже активною та не сиділа на місці. Вже з трьох років ходила на гімнастику, потім були танці, гурток малювання, участь у шкільних виставах. Я завжди пробувала щось нове та з ентузіазмом бралася за різні заняття. Але чому ж я обрала саме журналістику як професію свого життя? Я ж могла стати акторкою чи дизайнеркою. Поштовхом для цього став один випадок.
Мені тоді було десь одинадцять. Я дуже захопилася ідеєю вступити до театрального гуртка. Попросила батьків знайти хоча б один у нашому місті. На моє прохання вони відреагували швидко — і вже невдовзі повідомили, що знайшли відповідний гурток.
Як зараз пам’ятаю: сиджу в кімнаті, роблю домашнє завдання, і тут заходить мама з усмішкою. Вона каже, що знайшли гурток, і ми вже завтра підемо на перше заняття. Я була безмежно рада. Очі горіли від захоплення, і я постійно розпитувала маму по дорозі: що там буде, як усе відбувається?
Десь посеред дороги мама обережно натякнула, що це не зовсім театральний гурток, але їй здається, що мені сподобається. Коли ми увійшли до будівлі, мама завела мене до кабінету. Перше, що я там побачила — це камери, штативи та великий зелений хромакей. Так я дізналася, що потрапила до гуртка журналістики.
Ознайомившись з оточенням та викладачем, я одразу почала брати активну участь у роботі. Пам’ятаю, що моїм першим завданням було стати перед камерою та розповісти стендап. Я була однією з перших, хто наважився вийти перед камерою, і мені це настільки сподобалось, що коли всі закінчили свої виступи й мова зайшла про наступну тему, я знову захотіла спробувати.
Я й подумати не могла, що цей гурток так мене захопить. Пройшло 3–4 роки, і він став для мене одним з найцікавіших. Завдяки цьому гуртку я навчилася не боятися камери, знімати сюжети навіть у дощ і сніг. Ми працювали не лише над інтерв’ю, а й створювали соціальні ролики. Були моменти коли ми їздили до Харкова, та проводиди зйомки там. Цей досвід залишив у мені теплі спогади та посіяв у голові ідею стати репортером.
Ось так звичайна випадковість стала першим кроком до моєї майбутньої професії. На даний момент я вчусь на освітній програмі «Відеооблогінг і телерепортерство», і мені це дуже подобається. Я вдячна батькам, за те, що тоді віддали мене до того гуртка.
Матеріал підготувала студентка 2 курсу освітньої програми "Відеоблогінг і телерепортерство" Дар'я Логутова в межах Асистентської (кореспондентської) практики.


