img-01

НАУКОВИЙ СЕМІНАР «РОБОТА З НАУКОМЕТРИЧНИМИ БАЗАМИ "WEB OF SCIENCE" ТА "SCOPUS"»



31 березня 2021 року в Харківській державній академії культури відбувся науковий семінар, присвячений роботі з наукометричними базами "Web of science" та "Scopus", а також підготовці до друку міжнародної наукової статті. Семінар проводила проректорка з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Олена Гончар.



"Scopus" і "Web of Science" – це одні з найбільших пошукових систем, які містять бази наукових робіт зі всього світу. Це крупні платформи з аналізом літератури: наукових видань, матеріалів конференцій, а також книг.



"Web of Science" (1961) – найстаріша в світі база. Журнали мають власний імпакт-фактор, які характеризуються високим статусом і грають важливу роль у розвитку сучасної наукової сфери. "Scopus" (2005) - база, яка домінує за обсягом матеріалу: загалом записів більше 60 млн, і кожного року кількість збільшується на декілька мільйонів. База має 27 тематичних розділів, 300 підрозділів. Проте важливо враховувати, що "Scopus" дублює і охоплює приблизно 90% матеріалів "WoS".



Після огляду баз Олена Гончар розповіла про шлях статті від написання до публікації. Перш за все важливо зрозуміти формат і кінцевий результат: це буде науково-теоретична стаття (містить опис результатів дослідження), науково-практична (результати – це користь при вирішенні конкретного кола завдань), оглядова (аналіз та оцінка даних), оригінальна наукова (завершені наукові дослідження) або короткі повідомлення.



Після обрання формату треба замислитися над пошуком журналу, в якому друкуватиметься праця. Тут важливо звертати увагу на періодичність видання, бо від цього залежить швидкість публікації. Після цього етапу авторам потрібно отримати ORCID – свій id-ідентифікатор, а також Publons – єдиний обліковий запис. Після цього робота потрапляє до редколегії, яка за певними параметрами оцінює статтю.



Важливим нюансом є англійська мова. Якщо стаття не має англомовну версію, то сама по собі не несе цінності. До того ж, сама стаття не повинна містити занадто багато складної термінології. Спікерка порадила писати простіше і зрозуміліше для ширшого кола людей.



Олена Гончар підкреслила, що найголовніше – щоб ваша робота була цікавою і корисною, зрозумілою для всіх. Отож чекаємо ваших робіт і публікацій у виданнях, що індексуються в наукометричних базах.



Матеріал підготувала студентка 1 курсу
освітньо-професійної програми «Телерепортерство» Крістіна Проскуріна.