БЕЗСМЕРТНИЙ ГЕНІЙ, ЗДАТНИЙ ЗУПИНИТИ ЧАС:
АРТ-ФІЛЬМ "МІКЕЛАНДЖЕЛО. НЕСКІНЧЕННІСТЬ"

Стрілки годинника зупинилися, вони більше нікуди не поспішають. Час ніби застиг у повітрі, складаючи свої повноваження. Усе завмерло в очікуванні. Ще трохи й — нескінченність.

Він пройшов крізь віки, навічно вписавши своє ім'я в історію, яку не змінити і не приховати. Геніальна людина, яку тільки-но бачив світ. Таємничий і дивовижний; непокірний і бунтарський; талановитий і безсмертний — вічний Мікеланджело Буонарроті.

Харьківська філармонія 14 вересня відкрила свої ошатні двері для прем'єрного показу арт-фільму — «Мікеланджело. Нескінченність» режисера Емануеле Імбруччі (Італія). Цього дня було справжнє свято мистецтва, яке зазвичай так далеко та так недосяжно, але цей художньо-документальний фільм руйнує цей канон, показуючи творіння генія Ренесансу так близько та так вишукано, що здавалося, ми й не знали Мікеланджело.

«Те, що ви побачите, виходить за межі всього, що ви знали про документальне кіно раніше», — говорить режисер фільму. Це й правда, адже так вдало поєднати біографію генія Буонарроті та новітні технології ХХІ сторіччя, що відіграють титанічну роль у відображенні його творчості, що здається ці технології й були створені для цього фільму.

Чому ми постійно наголошуємо на тому, що Мікеланджело геній? Відповідь проста: подивіться фільм, який у найменших деталях проілюстрував ту саму геніальність робіт митця.

Вечір відкривала фотовиставка робіт Мікеланджело, що дозволила згадати усі його роботи або відкрити для себе досі небачені. Кожне фото зібрало навколо себе дуже багато поціновувачів прекрасного. «Подивись, яка прекрасна анатомія тіла», — почули ми від споглядаючих фото мармурової скульптури «Давида».

Зала — повна. На гостей за декілька хвилин до показу чекала невелика розповідь про митця від доктора мистецтвознавства, професора Світлани Борисівни Рибалко, яка, до речі, є завідувачем кафедри мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства Харківської державної академії культури. Слід зазначити, що фільм створений на основі біографії Мікеланджело, написаної Джорджо Вазарі («Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» (Рим, 1550)). «Зберіглася автобіографія, яку сам Мікеланджело перед смертю надиктував. Він знав, що хотів, аби ми про нього знали; знав, чого ми не повинні знати, — заінтригувала Світлана Борисівна, привідкриваючи завісу до таємничої постаті генія. — Існує багато цікавих фактів, про те, що він був закоханий у Вітторію Колонну, але дуже часто у його любовних віршах миготить то сеньйора, то сеньйор... Але фільм не про це… Ніщо не замінить живого спілкування з пам’ятником, але цей фільм не замінить, проте дуже допоможе..: приголомшлива зйомка з різних сторін, не один альбом у світі так це не покаже».

Вимкнули світло, глядачі затамували подих — настав час перегляду фільму «Мікеланджело. Нескінченність». Джорджо Вазарі; маленький, молодий та зрілий Буонарроті постають на екрані, ілюструючи історії життя та створення шедеврів митця. Відчувалося, що відтепер ніхто не бачить країв захоплення, як якістю фільму, так і творчості самого Мікеланджело. Усі кадри знято динамічно з найрізноманітніших ракурсів, гра світла, високоякісне використання комп’ютерної технології — усе це дозволило зрозуміти, чому «нескінченність» та чому геній!

Перед нами скульптурні і живописні твори Буонаротті: приголомшлива Сікстинська капела, ніжна «П’єта», величний «Давид», далі «Мойсей», «Вселенський суд», базиліка святого Петра у Ватикані, «Мадонна Доні» та інші безсмертні шедеври. Яка пластика тіл, у мармурових постатей видні навіть вени та м’язи; фрески приховують глибину змісту й простору; архітектура вражає неймовірністю проекції! Подивившись фільм, Ви зрозумієте, що людина здатна на все, слід лише відкритися та довіритися самому собі.

Як йому вдалося перевершити своєю творчістю ще шість майбутніх сторічь? «Я бачив ангела в шматку мармуру. І різав камінь, поки не звільнив його», — говорив Мікеланджело Буонарроті — можливо це пояснення геніальності? А може й ні. Відомо лише безсмертному генію, який і досі живе у своїх витворах мистецтва.

Матеріал підготувала студентка 1 курсу магістратури Анастасія Посашкова.

Фото Олександра Мухіна.