img-01

"GOLDEN FRAME": ВРУЧЕННЯ НАГОРОД НОМІНАЦІЇ «СЦЕНАРНА МАЙСТЕРНІСТЬ»



У фестивалі "Golden Frame" взяло участь понад 1600 учасників, і лише 26 з них – українці. Незважаючи на це, оргкомітет доклав усі зусилля, аби усі лауреати отримали заслужені призи – дипломи та статуетки. Наразі усі переможці у номінації «Сценарна майстерність» одержали свої нагороди, адже жодні географічні чи часові перепони не можуть стояти на шляху мистецтва.


Загалом на номінацію «Сценарна майстерність» було подано 50 сценаріїв: 19 з них підготували митці зі США, 9 – з Ірану, 4 – Індонезії, 3 – з Італії, 3 – Великобританії, 2 – Канади, 2 – України. На номінацію надсилали також роботи з Нігерії, Індії, Афганістану, Бразилії, Білорусі, Молдови, Турції та Болгарії. Серед представлених жанрів: фантастика (постапокаліптичні сюжети та антиутопії), екшени, драми, комедії та хоррори. Були також відзначені деякі посилання на твори Рея Бредбері «451 градус по Фаренгейту» та Франца Кафки «Перетворення».





Під час аналізу сценаріїв основний акцент робився на відповідності робіт концепції фестивалю цього року – «Я – МИ», що полягає у конфлікті внутрішнього світу людини з соціумом, що часто поглинає і пригнічує те саме «Я», звідси й виникають ями (соціальні, комунікаційні, моральні). Тому серед робіт-фіналістів передусім драми, драми соціальні, в яких центральний персонаж і його протиріччя з навколишнім світом відіграють найважливішу роль. Членами журі було відібрано 5 фіналістів – переможців у 5 спецномінаціях і один головний переможець – володар дизайнерської статуетки "Golden Frame 2019".


Лауреатом спецномінації «Найвмотивованіший персонаж» став Мазін М Шерабаяні (Республіка Ірак – Великобританія) зі сценарієм «Обличчя». За сюжетом батьки 12-річної курдської дівчинки гинуть у страшній пожежі. Її обличчя обгоріло і вона живе однією лише мрією – відтворити колишнє обличчя, таке, як було на старій фотокартці, тій, де вона разом з батьками. Говорять, що це можливо, але надто дорого. Вона відправляється у далеку подорож, та чи зможе вона здійснити свою мрію?


Мазін М Шерабаяні народився у місті Кіркук в Ірані, наразі проживає у Лондоні, має вищу освіту в сфері кіно і телебачення, цифрових медіа і культурології. Він – лауреат численних премій за короткометражні фільми, документальні стрічки та сценарії. Наразі Мазін працює над першим ігровим фільмом.







Переможцем у спецномінації «Найкращі діалоги» став Олександр Піддубський (Республіка Білорусь) зі сценарієм «Батько». За сюжетом – молода дівчина Емілі всупереч бажання матері відправляється на пошуки свого батька, якого вона ніколи не бачила. У неї є лише ім’я та адреса і вона сповнена прагнень отримати відповіді на свої запитання. Але… чоловік, який відчиняє їй двері, зовсім не хоче вірити, що у нього є донька. Адже йому лише 40 років...


Олександр Піддубський – білоруський режисер та сценарист. Народився у Мінську, там же отримав вищу освіту з режисури. Наразі працює в сфері кіно, телебачення та реклами.







Наступна спецномінація «Найяскравіший персонаж» знайшла свого переможця в Італії. Ним став Джорджіо Марконі, який був відзначений за сценарій «Нескінченний матч». Стислий сюжет. Суботній ранок. 75-річний Деніел прокидається у чудовому настрої, адже сьогодні він як зазвичай грає в карти зі своїм найкращим другом Бобом. На його стіні – рахунок. Він програє і треба терміново відігратися. Але… чомусь Боб не приходить на гру. Деніел чекатиме. Але в глибині душі він розуміє, що його друг не прийде на гру ні цієї суботи, ні наступної...


Джорджіо Марконі народився в Римі. Наразі продовжує жити в Італії. Після того, як сценарист присвятив понад 25 років свого життя програмуванню, він захопився літературою і почав видавати свої оповідання, новели та сценарії. Зараз Джорджіо – лауреат численних премій за художні твори та сценарії.







Інший автор сценарію, який став переможцем на фестивалі "Golden Frame" – представниця Ірану – Солмаз Етемад, яка отримала диплом переможця спецномінації «Найкраща гостросюжетна історія» за сценарій «Якби мене там не було». За сюжетом мати з сином неодноразово потерпали від домашнього насилля. Захищаючи мати, син випадково вбиває батька і тепер вони вимушені переховуватися від поліції. Для того, щоб перейти через кордон потрібні величезні гроші. За порядками того місця за перевезення дівчинки потрібно платити вдвічі менше. Тому хлопчика перевдягають і переправляють першим. Однак чи можна розраховувати на порятунок, адже його везуть у зовсім невідомому напрямку...


Це не єдиний сценарій Солмаз Етемад, який вона подала на фестиваль. Інша її робота також присвячена гострій соціальній проблемі – рабству, безправності жінок та дітей в Ірані.







Наступна спецномінація – «Найбільш непередбачуваний сюжет», переможницею в якій Вікторія Боярінцова (Україна). У сценарії «Системна помилка» йдеться про молоду дівчину, яка втрачає чоловіка і ненароджену дитину в автокатастрофі. Проте за допомогою окулярів віртуальної реальності вона може в будь-який момент переноситися в уявний світ, де її дитина зростає, а чоловік оточує її увагою. Вона така щаслива там, та все ж розуміє, що це лише ілюзія. Яку ж реальність обере дівчина?


Вікторія Боярінцова є студенткою факультету кіно-, телемистецтва ХДАК. Вона навчається на освітньо-професійній програмі «Режисура телебачення», має відмінні оцінки, бере активну участь у творчому житті факультету, відвідуючи усі майстер-класи та мистецькі заходи. Тож вже на 1 курсі студентка отримала диплом за перемогу у спецномінації на міжнародному фестивалі "Golden Frame".





Нарешті – головним переможцем Номінації «Найкращий сценарій» став Дмитро Гросей (Республіка Молдова) за оригінальний сценарій «Іонел і Марічіка». У сценарії розкриваються історії з життя двох дітей, які живуть у паралельному світі. Далеко не відразу глядач розуміє, що це не звичайні діти, а ненароджені. Їхні матері зробили аборт, проте діти живуть і радіють життю. У дівчинки чорне як смола волосся, її друг – рудий і кучерявий хлопчисько. Хлопчик обожнює бісквіти, а дівчинка – яблука. Самі діти не знають, що їх немає, а разом відправляються їсти морозиво, перед тим відвідавши своїх «матерів»...


У сценарії майстерно переплелися символізм і соціальна злободенність. У коментарях до свого сценарію Дмитро Гросей зазначив: «Я вірю, що навіть ембріон має розглядатися як потенційний представник роду людського. У той час, коли аборти позбавляють потенційну особистість права на існування, смію вірити, що ці діти, навіть після аборту, до нині існують десь у паралельному вимірі, недоступному для більшості людей. Теоретично, колись, знайдеться хтось, хто визволить їх звідти. І допоможе почати нове повноцінне життя».


Дмитро Гросей народився у Молдові, вивчав право, пізніше отримав вищу освіту з режисури. Зараз Дмитро – засновник і президент Асоціації незалежних режисерів Молдови. Він живе у Кишиніві і займається створенням альтернативного кіно.


Усі подані на фестиваль сценарії беззаперечно заслуговували уваги журі. Сюжети вирізнялися оригінальністю, соціальною гостротою, яскравими персонажами, стрімким розвитком дії, прекрасними описами. Сподіваємося, що і наступного року фестиваль пройде на такому ж високому рівні, ми почуємо імена нових талановитих переможців, творчих особистостей, які не уявляють свого життя без кінематографу.


Матеріал підготувала заступник декана факультету кіно-, телемистецтва ХДАК, член журі номінації «Сценарна майстерність» фестивалю "Golden Frame" Ольга Косачова.