КРУГЛИЙ СТІЛ КТМ В ПРОГРАМІ КІНОФЕСТИВАЛЮ KHARKIV MEET DOCS

ХДАК приймає в себе міжнародний кінофестиваль Kharkiv MeetDocs.

Один із заходів третього дня міжнародного кінофестивалю Kharkiv MeetDocs пройшов у Харківській державній академії культури, а саме — круглий стіл на тему: «Культурна і професійна ідентичність фахівців аудіовізуальної сфери Східної України». Модератором столу була доктор мистецтвознавства, професор і декан факультету кіно-, телемистецтва ХДАК Алфьорова Зоя Іванівна. Серед гостів заходу були не лише студенти академії, учасники та гості фестивалю, а й спікери круглого столу: діючі журналісти України, доктори та кандидати наук, професора.

Питання «харківської ідентичності» у соціокультурному аспекті розглядав доктор культурології, професор, професор кафедри культурології Харківської державної академії культури Кислюк Костянтин Володимирович. Професор уточнює, що йдеться мова не лише про ідентичність, а про 10 речей, які він про неї знає. Серед них він називає те, що «харківська ідентичність» повністю не ототожнюється ні зі східно-українською, ні зі слобожанською ідентичностями. Другою річчю Костянтин Кислюк називає історіографію питання, приводячи приклад праці Володимира Володимировича Кравченко «Харків: столица Пограничья» 2014 року, яка виходить із концепції множинності ідентичності, які взаємно невілювали одна одну так, що у нас з одного боку є «харківська ідентичність», а з іншого — її немає.

Викладач ХДАК додає, виходячи із припущення, що всі пограниччя, де б і коли вони не були розташовані, вони мають щось спільне (перетин різних культурних традицій, рухливість соціокультурних пріоритетів та ін.) і відмінне (ставлення до уявленого центру). На думку Костянтина Кислюка, найхарактерніша ознака харківського пограниччя, яка є причиною появи харківської ментальності, є не протиставляння границі центру, а уподібнення йому за масштабом.

Спікер Коновалов Дмитро Олександрович, викладач кафедри телебачення ХДАК, засновник і власник продаєш-студії «Studio Doc Kino Transformazija» розглянув у доповіді актуальні теми Східної України: в пошуках героя документального фільму. Режисер розповів про створення його студією двох фільмів «Герої не вмирають» і «Додому», у яких команда займалася пошуком «героя», і Дмитро Коновалов поділився висновками, до яких вони прийшли. Героїзація у першому фільмі, на думку Коновалова, була створена за радянським принципом і герої здавалися «неживими». Дмитро Олександрович намагався знайти відповідь на питання: «Як “оживити” цього героя, зробити його таким, як ми усі, без зайвого пафосу», адже на таких людей хочеться дивитися широкій аудиторії.

А ось фільм «Додому», на думку спікера, ілюструє, що треба робити, аби обійти надмінну героїзацію. Фільм розповідає нам про солдатів, що повернулися з війни та намагаються боротися зі своїм посттравматичним синдромом. Представлені у фільмі герої уже не такі як були, вони, як і ми, їм притаманно боятися, бути вразливими. Отже, Дмитро Олександрович радить остерігатися у своїх фільмах надмінної героїзація, людини-героя без страхів і уразливих місць, так аудиторія не відчуватиме ототожнення із собою, а радше фальшивість персонажу.

Одну з найбільш актуальних тем сьогодення, а саме авторське та дискурсивне в умовах інформаційної війни розглянув викладач кафедри телерепортерської майстерності ХДАК, заступник головного редактора інформаційного порталу «Главное» Брук Дмитро Володимирович. Спікер говорить про те, що термін «дискурс» має на сьогодні різноманітні трактовки, але всі вони створені філологами і тому, цей термін не є однозначним (журналісти можуть аргументовано не погодитися із трактовкою лінгвістів).

Дмитро Вадимович ставить питання, як трансформуються повідомлення та який зміст цих повідомлень, які потрапляють до масової аудиторії за допомогою друкованих видань, телебачення та радіо. Журналіст наголошує, що сприйняття аудиторією інформації залежить від виду ЗМІ, яке її надало. Дмитро Брук приводить такий приклад: якщо у газеті надрукують: «Зал прийняв піаніста бурхливими оплесками», — то такій новині ми повіримо автоматично, а якщо на телебаченні ми почуємо ту саму інформацію, але із відео, де видно, що ніхто не аплодує, то, звичайно, нас така інформація не переконає. Візуальне донесення є первинним.

Дмитро Вадимович підкреслює, що у медіадискурсі відбувається трансформація або ж дифузія багатьох складових, які у кінцевому залишку й впливають на розуміння новини аудиторією. Медіадискурс існує лише там, де є і ЗМІ, і масова аудиторія. А основною функцією журналістики визначено, доповідає спікер, інформаційну. Інформування широкої аудиторії в умовах війни має ряд проблем, серед яких те, що представники владних структур, які відповідають за першоджерело інформації, дають у ланцюзі зі ЗМІ спотворений фактаж, або ж не швидко на нього реагують, затримуючи вихід новини.

Також Дмитро Вадимович виділяє важливу функцію ЗМІ, яка з’являється в умовах війни, — це інтегративна функція, тобто розвиток співпричетності, проте ця функція нівелюється із часом — аудиторія уже не так різко реагує, наприклад, на зведення кількості загиблих у умовах ООС. Вирішити цю проблему можна через авторську позицію, тобто показуючи свою думку, таким чином, підкреслюючи важливість інформації чи конкретного героя матеріалу. І така інформація набагато збільшує кількість переглядів аудиторією. Дмитро Брук розповів, що існує студентський волонтерський проект студентів факультету кіно,- телемистецтва ХДАК спільно з Національною гвардією України «АТОграф», де студенти намагаються відтворити авторські думки, відходячи від сухого воєнного фактажу. Спікер показав два приклади робіт студентів факультету, які у загальній сумі набрали більше 25 тис переглядів, бо, на думку журналіста, студенти відійшли від сухого фактажу, і у цих роботах головним був герой.

Також на круглому столі було розглянуто питання професійної діяльності аудіовізуального фахівця в Україні, а саме його термінологічний аспект. Доповідачем виступила кандидат культурології, доцент кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця Старкова Ганна Володимирівна. Вона розповіла, що в Україні існує документ під назвою «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників», тобто це кваліфікація професій, згідно з якою здійснюється запис до трудової книги. Ганна Володимирівна наголошує на тому, що у цьому довіднику немає запису про спеціалістів аудіовізуальної сфери. Але ці спеціалісти існують у ВНЗ, серед яких 11 Вишів, які дають змогу отримати освіту у сфері аудіовізуального мистецтва та виробництва. Спікер наголошує на тому, що у ході реформи суспільного телебачення в обличчі телерепортера хочуть бачити режисера, оператора та журналіста, тобто мультимедіа-працівника.

Про візуальний контент як засіб документування в журналістських розслідуваннях розповіла аудиторії кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця Яреско Катерина Володимирівна. Спікер говорить про те, що аудіовізуальний продукт є дуже потужним і універсальним засобом документування. Актуальність проблематики проявляється у тому, що ми живемо у час великої кількості інформації, у тому числі візуальної, тому велике значення має OSINT (розвідка відкритих джерел).

Для пояснення сказаного, Катерина Володимирівна презентувала проекти, у яких працювала. Дослідження проектів є проблемним, профільним, не розрахованим на широкий загал, хронологічним, аналітичним і дистанційним. Один із прикладів проектів — це «Інформаційна протидія незаконним судозаходам у порти Криму». У повідомленні використано відео, у якому людина, що займається продажом дронів, зняла з гори Феодосію, тим самим, проілюструвавши військові об’єкти, військові суда Російської Федерації на цій території. Журналісти провели повне розслідування, ідентифікацію судна, встановили, коли це відбулося, зібрали купу документів і знайшли фотопідтвердження і тільки після візуального затвердження виклали інформацію на широкий загал.

Катерина Володимирівна наголошує на тому, що матеріалами цього і не тільки проекту користуються різноманітні владні структури. Катерина Яресько, підводячи підсумок, наголосила, що, створюючи якийсь візуальний проект, ми створюємо документ.

Кандидат наук з державного управління, доцент кафедри міжкультурних комунікацій та іноземної мови комунікаціями Харківського національного технічного університету «ХПІ» Пахнін Микола Леонідович доповів про особливості діяльності публічних органів влади Східної України в контексті гібридної війни. Найважливішим Микола Леонідович окреслює відсутність студій, у яких би готували фахівців для публічної влади, не для органів державного управління, а саме для європейського формату. Кандидат наук наголошує на тому, що нам необхідно переймати європейський досвід. І ті, хто висвітлюють діяльність органів публічної влади, мають поставати посередниками між певною подією і суспільством, на жаль, на сьогодні це не діє. Лише завдяки ентузіазму та волі представників суспільства і їх активності ситуація зрушиться з місця.

Філософські та культурні перспективи ідентичностей Східної України освітила у своїй доповіді доктор філософських наук, професор кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Титар Олена Володимирівна. Перед виступом спікера, модератор круглого столу доктор мистецтвознавства, професор і декан факультету кіно-, телемистецтва ХДАК Алфьорова Зоя Іванівна розповіла, що концепцією кінофестивалю Kharkiv MeetDocs є провокація дискурсу в громадянському суспільстві, яке тільки-но формується в Україні. У пошуках не тільки мистецтва, а й ідентичності був сформований цей фестиваль.

Спікер Олена Володимирівна розповіла, що зараз у тенденції є створення міжкафедральних освітньо-професійних програм і міжвузівських освітніх програм, адже сучасний спеціаліст має володіти безліччю навичок, і це дасть змогу отримати універсальну освіту. Ідентичність, за словами Олени Титар, — це багатокомпонентне явище, й вона не завжди може усвідомлюватися, проте часто є чинником наших дій. Національна ідентичність залишається одним із останніх бастіонів у протистоянні з Росією у гібридній війні.

Таким чином, круглий стіл на тему: «Культурна і професійна ідентичність фахівців аудіовізуальної сфери Східної України», який проходив у рамках міжнародного кінофестивалю Kharkiv MeetDocs, проілюстрував усім присутнім актуальні проблеми сучасної аудіовізуальної сфери Східної України, а розуміння проблем — це шлях до їх вирішення.

Матеріал підготувала студентка 4 курсу освітньо-професійної програми «Телерепортерство»
Анастасія Посашкова.

Фото студентки 2 курсу освітньо-професійної програми «Режисура телебачення» Діани Стріженкової.