КРУГЛИЙ СТІЛ ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНО

Україна як Голлівуд: на факультеті відбулося засідання круглого столу студентів ХДАК

Незалежній Україні вже 27 років, вона розвивається і разом із нею народжується нове незалежне українське кіно. Студенти Харківської деражвної академії культури, факультету кіно-, телемистецтва одні з перших дізнаються про всі новинки кіноіндустрії та беруться за їх аналіз.

За ініціативою студентів на початку жовтня в академії пройшло засідання круглого столу, де кожен охочий розповідав про український фільм або мультфільм, презентуючи його за допомогою відеопрезентації, та разом із усіма студентами та викладачами факультету доповідач аналізував кінострічку.

Українське кіно за останні п’ять років — саме такі хронологічні рамки для вивчення були обрані студентами. Модератор круглого столу режисер 1-го курсу Гліб Кальмус, відкриваючи засідання, зазначив, що саме цей період характеризується підвищенною якістю українського кінематографу.

«“Тіні незабутих предків” — український містичний трилер режисера Любомира Левицького 2013 року», — саме цим українським фільмом, починаючи обговорення, Аліна Святенко, студентка-першокурсниця, намагалась показати, що Україна не поступається Голлівуду: пристойна картинка, симпатичні актори, драйвовий саундтрек, самоіронія та сюрприз у фіналі. Проте, разозом із присутніми, Аліна дійшла вистновку, що фільм має декілька недоліків.

По-перше, на думку студентки, Левицький відтворив на екрані жанрові кліше, драматургія фільму у деяких моментах була непродумана, а по-друге: «Коли дивишся фільм, то українського у ньому мало чого знайдеш, — ділиться Аліна Святенко і додає — “Тіні незабутих предків” виглядає як молодіжний містичний фільм родом із Голлівуду».

Для любителів мультфільмів в українській скарбниці теж є багато цікавого. «Цей український 3D-анімаційний фільм-фентезі є переможцем Національної кінопремії "Золота дзиґа", — заінтригувала всіх Ліна Чернова, студентка-телерепортер, — мова йдеться про мультфільм “Микита Кожум’яка”, який розповідає про хлопчика Микиту, який повинен врятувати світ людей і світ магії від відьми». Виявилось, що мульфільм, який побачив світ на великому екрані у 2016 році, почали створювати у далекому 2007, але через брак коштів двічі роботу припиняли.

«Дитині потрібно пояснювати, що таке добро і зло, на прикладах із життя, на книжках чи мультфільмах. Саме так дитина навчиться розрізняти хороше та погане. У мультфільмі дуже чітко змальовано позитивних і негативних персонажів і це один із плюсів анімаційного фільму», — аналізуючи ділилась студентка.

Ще одним із найбільш цікавих проектів, які презентували на засіданні круглого столу, особливо для харків’янів, був повнометражний документальний фільм «Будинок ”Слово”» 2017 року, знятий режисером Тарасом Томенком. Альбіна Прасол розповіла історію появи цього будинку.

«Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УСРР, спеціально для українських письменників та інших діячів культури УСРР зводять будинок, спроектований архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. У ньому передбачено все для зручності мешканців: просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер для відпочинку. 604 квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Серед тих, хто жив у будинку, були Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші», — розповідала майбутня журналістка Адьбіна Прасол.

Проте студентка додала, що будинок повнився таємними агентами, які слідкували за діячами культури, а на жителів будинку чекала сумна доля. Українські кінокритики та кіноексперти позитивно відгукнулися про стрічку. Голова Держкіно Пилип Іллєнко похвалив стрічку, зазначивши, що перед початком зйомок стрічки творці фільму провели грандіозну роботу з архівами, що допомогло їм знайти нові, до цього не оприлюднені, унікальні факти.

Нещодавно побачивший великий екран український 3D-анімаційний фільм-фентезі “Викрадена принцеса: Руслан і Людмила” режисера Олега Маламужа також не залишився без уваги. Студентка факультету кіно-, телемистецтва Уляна Колякіна розповіла членам круглого столу, що мультик створений за мотивами казки російського поета Олександра Пушкіна "Руслан і Людмила". Дівчина додала, що характери персонажів допомогли розробити голлівудські консультанти.

«Цікавим є те, що український мульфільм зацікавив світ. У лютому 2015 року на Європейському кіноринку Берлінського міжнародного кінофестивалю права на прокат фільму було продано в Ізраїль і Південну Корею, у травні 2016 року — у Францію, а також Болгарію, Іран та Польщу. А видання ”The Hollywood Reporter” повідомило, що фільм був проданий в Китай, Німеччину, Австрію, Швейцарію, Литву, Латвію, Естонію, Північну Африку та на Близький Схід».

Кожен із учасників круглого столу зазначив велику якість мультфільму, прогрес у створенні українцями 3D-графіки. Також студенти підкреслили, що популярність в українському кінопрокаті він завоював через те, що багато зірок озвучувало цей мультфільм, серед яких учасники групи “Время и Стекло” — голоси головних персонажів.

Завершував день обговорення українського кіно пригодницький фільм-фентезі режисера Юрія Ковальова “Сторожова застава”. Анастасія Посашкова, студентка 4-го курсу, зазначила, що цей фільм вважається не лише монументальним, а й найкращим українським фільмом сучасності: «Історія кратини розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад».

Майбутній телерепортер Анастасія розповіла, що спецефекти картини вражають: «Загальний бюджет фільму склав 40 мільйонів гривень, а це 1,7 мільйонів доларів, зважаючи на це, треба поаплодувати українським майстрам, адже фільм не гірше голлівудських, у які фінансують набагато більше».

Гумор картини, на думку студентки, не лише доречний та якісний, а й вирізняється українською своєрідністю. Проте у “Сторожовій заставі” знайшлися мінуси, серед яких драматургічна основа, яка має недороблені сюжетні лінії і місце деяких персонажів залишається незрозумілим, проте у Анастасії Посашкової було припущення, чому на великому екрані картина виглядала так: «Першооснова фільму складалася з 217 хвилин, а повний екран побачив лише 111, це лише означає те, що значна кількість сюжетних фактів могли бути просто вирізані». Проте фільм вартий того, аби його подивився кожнен українець: спецефекти та історична першооснова — це не все, чим вражатиме “Сторожова застава”.

Головне, що показало засідання круглого столу в академії, на думку самих студентів та викладачів, це те, що українське кіно існує та починає розвиватися стрімкими темпами, а декан факультету Алфьорова Зоя Іванівна додала, що студенти саме нашого факультету кіно-, телемистецтва створюватимуть майбутнє кіноіндустрії України.

Матеріал підготувала студентка 4 курсу
освітньо-професійної програми «Телерепортерство» Анастасія Посашкова.

Фото студентки 2 курсу освітньо-професійної програми «Режисура телебачення» Діани Стріженкової.